-
1 набавляти
-
2 набавити
док. див. набавляти
См. также в других словарях:
набавляти — я/ю, я/єш, недок., наба/вити, влю, виш; мн. наба/влять; док., перех. і без додатка. Збільшувати що небудь за рахунок прибавки (перев. про ціну, плату і т. ін.). || Збільшувати силу, ступінь, інтенсивність і т. ін. чого небудь … Український тлумачний словник
набавляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
набавляти — додавати, надавати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
набавити — див. набавляти … Український тлумачний словник
набавляння — я, с. Дія за знач. набавляти … Український тлумачний словник
наддавати — даю/, дає/ш, недок., надда/ти, да/м, даси/, док., перех. 1) Набавляти, додавати що небудь до того, що було раніше. || Додавати якої небудь якості, властивості. 2) розм. Прискорювати, збільшувати швидкість руху … Український тлумачний словник
додавати — I = додати 1) (давати, класти, говорити тощо на додачу, понад щось), приєднувати, приєднати, докладати, докласти, прикладати, прикласти, прилучати, прилучити, долучати, долучити, домішувати, домішати, примішувати, примішати, підбавляти, підбавити … Словник синонімів української мови
надавати — I = надати 1) (про людину за допомогою виразу обличчя, погляду, пози тощо видозмінювати свою зовнішність); напускати, напустити (зі сл. на себе , надавати своїй поведінці, зовнішності неприродного вигляду, характеру) Пор. набирати I, 3), удавати… … Словник синонімів української мови